Однією з нагальних реформ, що необхідно провести якнайшвидше для подальшого розвитку як українського суспільства, так і держави в цілому - це корінна зміна пенітенціарної системи.

До норвезького рівня нам йти довго та недешево, але вийти на умовний середньоєвропейський рівень треба якнайшвидше.

Ситуація, коли людина, потрапляючи у тюрму чи колонію одразу ламає своє життя - абсурдна, який би тяжкий злочин вона не вчинила. Якщо додати до цього ще й рівень якості вітчизняної судової системи та кількість виправдувальних вироків (не більше 1% у кримінальних справах, в той час як у європейських країнах чомусь від 10% і більше), то складається жахлива картина.

Українська пенітенціарна система потребує корінних змін

Приблизно десять тисяч осіб щороку, потрапляючи до українських колоній та в'язниць, вимушені докорінно змінити своє життя, адаптуючись до жахливих умов існування в системі. Приблизно десята частина з них засуджується помилково - вони страждають взагалі ні за що. І потім, звільняючись через кілька років, більшість з цих людей не може нормально соціалізуватися в суспільстві. Все це породжує позитивний зворотній зв'язок, який продукує рецидивістів, бо іноді звільнившимуся простіше знову вчинити якийсь злочин щоб знову потрапити до в'язниці, ніж намагатися починати життя з нуля.